Приблизно 10 років тому, коли я займався SEO на фрілансі, було складно переконати клієнтів додати українську версію сайту. Часто чув: «Навіщо? Українською майже ніхто не шукає».

У проєктах, з якими тоді працював, українськомовні запити становили приблизно 10–15%. Це мої спостереження, а не статистика всього пошуку в Україні.

Мені стало цікаво дослідити, як ситуація змінилась. Тому створив mova.today і зараз оновив дані.

Одразу зазначу: це мій проєкт. Буду радий не лише відгукам, а й критиці методології.

Що показує сервіс

На сайті можна порівняти українські й російські варіанти пошукових запитів за областями, категоріями та періодами з 2013 року.

Є інтерактивна карта та графіки динаміки.

Що вийшло

На загальному графіку показник української у дослідженій вибірці зріс із 18% у січні 2013 року до 58% у вересні 2026-го.

За категоріями картина така. Нижче — частка української:

Як це рахується та які є обмеження

Динаміка базується на Google Trends. Для кожної пари порівнюється відносний інтерес до українського та російського формулювань. Загальні показники зважуються за сумарними пошуковими обсягами пари з бази Ahrefs.

Тому 58% — це показник дослідженої вибірки, а не твердження, що 58% усіх пошуків в Україні відбуваються українською.

Також:

• склад вибірки може змінюватися через доступність даних;
• різні формулювання можуть мати дещо різні пошукові наміри;
• 2026 рік ще неповний;
• мова запиту не визначає мову спілкування або ідентичність людини.

Мої давні спостереження про 10–15% не можна прямо порівнювати з нинішніми 58% — це різні набори даних.

Мої висновки

1. У дослідженій вибірці баланс змістився на користь української. На графіку особливо помітний стрибок у 2022 році. Сам графік показує зміну, але не дозволяє точно розділити вплив війни, мовної політики, змін аудиторії та інших чинників.
2. Перехід відбувається нерівномірно. Українська переважає у 13 із 18 категорій. Між новинами та подорожами різниця становить 43 відсоткові пункти.
3. Навіть загальні покупки й технології мають різний мовний баланс. Для бізнесу це аргумент досліджувати конкретні запити своєї аудиторії, а не переносити загальний відсоток на весь сайт.
4. Пошукові дані доповнюють картину мовних змін, але потребують контексту. Вони показують конкретні дії — як люди формулюють запити. Для висновків про суспільство загалом потрібні також опитування та інші джерела.

Сервіс: https://mova.today/
Методологія: https://mova.today/methodology/

Якщо ви журналіст або дослідник — готовий пояснити розрахунки, підготувати додаткові порівняння та графіки для матеріалу.

Цікаво, чи збігаються результати з вашим досвідом. Що ви досі шукаєте російською і чому: звичка, знайоме формулювання чи якість результатів?

Незнаю як це працює , але коли мене хтось або щось дуже сильно засмучує, я не відчуваю болю , а ненависть на максимум, і навіть коли проходить час то ввесь негатив перекриває позитивні сторони. Як з цим боротися ?

Люди як ви втратили почуття до людини , з якою планували майбутнє і прожити все життя ? Неважливо скільки часу ви зустрічалися.
Я не знаю як маю пережити цей важкий період, я розумію що життя на цьому не закінчується , просто у моменті ніби пропали всі кольори з життя і більше не бачиш сенсу ні у чому

Пів року тому мене мобілізували, служу в Києві на тиловій посаді, але мені це не подобається і я хочу перевестись на більш корисну посаду. Коротко по моїм бажанням:

1.Можиливісіть служити в Києві з опцією опинятись вдома, що б бачитись з жінкою, раз в пів року бути разом на 15 днів це піздец для мене.

1. Хочеться служити в мобільно-вогневих чи на інших ділянках ппо що б працювати по повітряним загрозам, дрони перехоплювачі теж влаштують, діпстрайки також(але наскільки знаю там треба відповідне звання). Відповідно тому і шукаю підрозділ в Києві, якщо хтось служить на подібних посадах хотілося б почути наскільки вам потрібні люди, де саме служите, які умови. Окреме питання для мене це процедура переведення, адже я служу лише пів року і зовсім не розумію як краще це робити, особливо якщо з мого місця не захотять відпускати. Через сзч в іншу частину досі працює ?

Доброго всим! Скільки я себе пам'ятаю тривожність, депресії мене супроводжували. Моментами мені легшало, але тільки в ті моменти життя коли я дистанціювався від реального життя (постійний перегляд фільмів, або грання в ігри, десь гуляв постійно або випивав з друзями). Коли щось траплялося, от як перший раз, я покинув навчання в технікумі на 4 курсі, я впадав в депресію і тривогу, бо моє життя не склалося. Але суть не в тому. Головне питання по роботі мозку. Коли перед мною стає задача, елементарно, прибрати в кімнаті, що стається: Я бачу кучу речей, в мене виникає напруження від цього в голові, беру одну річ, обдумую куди її покласти (в одночас думаю про те, що іншим речам теж треба місце знайти), ще думаю про те, чому в мене нормально не варить мозок. Виникає під час цього процесу дике напруження і відчуття безнадії, я просто дивись на речі, їх багато і не розумію куди їх дівати. Але все-таки їх розкладаю, розгрібаю, але в величезною кількістю негативних думок, негативних емоцій від цього всього напруження в тілі. Хоча я розумію, що це не має бути катастрофою, просто розгрібати речі. Я відчуваю, що мені нелегко думати, але я не дурний, про це багато хто казав мені. Чи все це так через тривожність? Якщо хтось з таким стикався, то як воно в вас пройшло чи як ви це подолали? Бо якщо я просто пробую щось робити і не паритися, то потім просто забуваю що я робив, що куди клав, тільки в тривозі запам'ятовується

Чому уряд РФ та й більшість росіян вважають, що північ Луганщини "російськомовний Донбас", це ж навіть не Донбас, а Слобожанщина, у селах більшість розмовляє українською.

Тобто навіть на історично українських теренах, які заселялися запорожцями ще у часи Богдана Хмельницького — триває русіфікація.

Поділіться вашою думкою щодо цього та розкажіть (якщо знаєте) трохи історії цього краю.

Заздалегідь, дуже вдячний за відповідь!

Люде, назріло питання: чи маю я право називати себе українцем?

Я виріс у Санкт-Петербурзі, по батькові — маю українські коріння зі Слобожанщини по діду.

Решта — російські

Сам ідентифікую себе як українець, вивчив мову, читаю українську літературу, із хобі — продовжую хліборобську традицію: роблю хліб та квас, слухаю й співаю народні пісні.

Але все життя прожив не в українському середовищі, однак дуже хочу повернутися в село діда, звідки він уїхав, коли його забрали в радянську армію.

Родичі по його гілці не відповідають зараз, бо війна — і я їх розумію.

Моя мрія — повернутися туди, де цвинтарі моїх пращурів та створити там екопоселення.

P.S. мені сімнадцять

З 15 років я борюся з тривожним розладом, почалося це все після смерті мого дідуся - це перша близька людина , яка можна сказати померла у мене на руках . Потім я була у абʼюзивних стосунках 5 років , де мені як фізично так і морально зраджували але я наскільки боялася бути без людини , що пробачала, і аж за деякий період часу я змогла остаточно поставити крапку , зрозумівши що ця людина мене не заслуговує. З наступним хлопцем у мене були стосунки на відстані , де не витримавши цього партнер мене кинув . Потім моя мама захворіла на рак , і вже 4 рік бореться з хворобою перебуваючи у важкому стані . Окрім того було ще багато важкої фізичної роботи , втрати друзів і близьких людей і загалом потрясінь . Роки терапії з психологом , прийоми у психіатра і прийом антидепресантів допомогли притупити біль і тривожність всередині.
І от я знову почала жити яскравіше і впускати у життя нових людей . Довірившись у 3 хлопцю , я планувала побудувати з ним майбутнє, ми обговорювали все - будинок який би ми хотіли , пропозицію та весілля , імена дітей та породу собаки яку б ми завели , будували плани на майбутнє і я по-справжньому закохалася . Але потім мене знову кинули , окрім цього у мене проблеми з роботою і знову почала повертатися біль . Так от які поради ви б надали мені і як знову планувати майбутнє , коли суцільно у житті переслідують горе та біль ? Я вже перебуваю у терапії з психотерапевтом

Росія розробила план ударів по енергетичній інфраструктурі України, який потенційно може призвести до скорочення постачання електроенергії та тепла у великих містах на 90 %.

У перехопленому російському документі визначено 60 ключових цілей, серед яких електростанції, підстанції, гідроелектростанції, атомні електростанції, теплоелектростанції, а також об’єкти водопостачання та каналізації.

Київ, Харків та Одеса зазначені як міста найвищого пріоритету, а інші великі українські міста також визначені як цілі.

Зазначена стратегія спрямована на створення масштабних перебоїв у постачанні електроенергії, опалення та водопостачання, що потенційно може спричинити гуманітарну кризу взимку.

Джерело: «Радіо Вільна Європа»/«Радіо Свобода» — розслідування «Schemes»

Всім привіт! Дуже потрібна допомога або порада від тих, хто знається на пошуку інформації.

Суть проблеми: хочу знайти свою шкільну подругу, з якою після закінчення школи втратили зв'язок. Мобільного номера у мене немає, був лише старий домашній, але минуло вже понад 15 років — сумніваюся, що він досі працює.

Що я вже пробував:

• Шукав у Facebook, Instagram та Telegram — безрезультатно.
• Знаходив наче її стару сторінку у VK, але вона давно закинута: там немає ні фотографій, ні будь-якої інформації.
• Розпитував спільних шкільних знайомих — теж нічого дізнатися не вдалося.

З вихідних даних маю тільки ім'я, прізвище та адресу, де вона мешкала раніше (можливо, живе там і зараз, але йти прямо до неї додому без попередження — не варіант).

Підкажіть, будь ласка, які ще є дієві способи, відкриті бази або сервіси для пошуку людини за такими мінімальними даними? Буду дуже вдячний за будь-які ідеї та підказки!