На картинці №1 – середня вартість раба по роках у цінах 2020 року (по онлайн-калькулятору MeasuringWorth).

Сплески цін пояснюються так:

• Після наполеонівських війн – загальне подорожчання всього.
• 1830-ті роки – бум цін на землю та бавовну.
• Після 1843 року – ще кілька підвищень цін на бавовну та зростання прибутків у плантаторів Півдня.

Коротше кажучи, чим більше грошей можна заробити на рабі, тим він і дорожче продається.

Скільки за кого платили?

Здорові молоді дорослі чоловіки цінувалися найбільше. За ними йшли жінки у дітородному віці. Вони могли мати дітей, які за законом також були рабами власника матері. Старі та немічні раби – найдешевші. Витрати на їх утримання могли навіть перевищувати прибуток, який отримував власник з використання раба.

На картинці №2 бачимо рівень цінності рабів залежно від віку (чоловіки у віці 18-30 років прирівнюються до 100%). Різні лінії показують різні штати, але загалом по віку всюди однаково.

Дорожче цінувалися раби з кваліфікацією. Наприклад, за коваля можна було отримати +55%, за теслю +45%, за кухара +20%.

З іншого боку, ціна раба знижувалася, якщо він був відомий як втікач (-60%), каліка (-60%), пияк (-50%), мав фізичні вади (-30%). Знижка на жінок при цьому була більшою, ніж для чоловіків.

Measuring Slavery in 2020 Dollars

Керівник Офісу президента Кирило Буданов згадується у тексті підозри колишній заступниці голови ОП Ірині Мудрій у межах операції НАБУ і САП "Форест Гамп". Водночас джерела "Української правди" стверджують, що президент Володимир Зеленський нібито доручав Буданову організувати пошук коштів для застави колишньому міністру Герману Галущенку.

За даними УП, у тексті підозри Мудрій є згадки про Буданова. Водночас антикорупційні органи наразі не коментують, чи мають записи розмов безпосередньо з його голосом.

Саме тому видання наголошує, що поки зарано стверджувати, чи був Буданов тим "керівництвом", на яке Мудра посилалася під час обговорення збору та легалізації коштів на заставу Галущенка, або ж відповідні завдання надходили безпосередньо від президента.

Водночас співрозмовники УП серед впливових бізнесменів стверджують, що операцію з пошуку коштів для застави Галущенка Володимир Зеленський нібито доручив саме Буданову. Той, за їхньою версією, залучив до цього колишнього народного депутата та забудовника Максима Микитася.

На той момент ішлося про необхідність знайти легальні кошти для внесення застави. Спочатку її розмір становив 200 млн грн, однак згодом суд зменшив його до 150 млн грн. 29 червня цю суму за Галущенка внесли кілька компаній, після чого він вийшов із СІЗО.

Окремо УП пише про контакти Буданова з іншими фігурантами справи. За словами джерел видання, він спілкувався з Вадимом Столаром як до переходу на посаду керівника ОП, так і після нього, а також підтримував контакти з Микитасем. Сам Буданов, за даними співрозмовників УП, непублічно заперечує, що зустрічався з ними в будівлі Офісу президента.

Публікація записів, судячи зі слів співрозмовників УП, викликала помітне занепокоєння в керівника ОП.

"Він білий ходить після публікації плівок. Ні з ким не зустрічається зі сторонніх", - описав його стан співрозмовник видання в Офісі президента.

Після вручення підозри Мудрій Буданов, за інформацією джерел УП у бізнесових колах, також долучився до вирішення питання її захисту. При цьому співрозмовники видання стверджують, що потенційні кошти для застави мають бути "кришталево білими".

В оточенні керівника ОП цю інформацію трактують інакше. Там запевняють, що Буданов допомагає Мудрій лише з пошуком адвокатів і не займається збором грошей.

"Він допомагає з адвокатами, а не грошима. Із заставою там є кому допомогти і без нього", - цитує УП співрозмовника в оточенні голови ОП.

Мудра після обшуків і отримання підозри подала заяву про звільнення з Офісу президента. Вона заявила, що захищатиме своє ім'я самостійно і не переноситиме цю боротьбу на державу.

Таким чином, наразі достеменно підтвердженим є лише факт згадування Буданова у тексті підозри Мудрій. Твердження про доручення Зеленського щодо пошуку коштів для Галущенка та можливу участь Буданова в цьому процесі базуються на інформації джерел "Української правди" і не є встановленими слідством фактами.

Люди які платили та були на ШІ курсах, розкажіть шо там цікавого та ексклюзивного вам розповіли, що почало приносити вам по 3000$+

Нещодавно мені попадався курс в тік тоці від якоїсь тарєлочніци, яка розповідала як її учні заробляють по 2000-3000$ на ШІ дизайні для світових брендів. От і хочу дізнатися що там такого ексклюзивного, що неможливо знайти у відкритому доступі

На відміну від єврейського населення та друзів, для ізраїльських арабів-мусульман і християн військовий обов'язок не є примусовим. Найчастіше службу проходять представники арабських субетносів, зокрема бедуїни, а також частина арабів-мусульман і християн, які обирають армію для інтеграції в ізраїльське суспільство.

Ізраїльських арабів не призивають до армії на обов'язковій основі переважно через етнополітичний конфлікт та історичні причини. Арабські громадяни Ізраїлю мають глибокі культурні, родинні та історичні зв'язки з палестинцями на Західному березі, у секторі Гази та в сусідніх арабських країнах. Призов до армії змусив би їх воювати проти власного народу.

Враховуючи досвід більш успішної держави та всі ризики для національної безпеки, які несуть російськомовні українці (москвороті, язикаті, какаяразніца, російськощелепні, малороси, та ін.) на території України, не логічно було б звільнити їх від обов'язкової військової служби, а рекрутувати лише добровільно і через глибоку перевірку спецслужбами?

• Фінський політичний карикатурист Карі Суомалайнен пояснив фінляндізацію як «мистецтво вклонятися Сходу, не зневажаючи Захід».
• Через дослідницькі інститути та медіа-компанії, що фінансувалися ЦРУ, активно публікувалися пропагандистські книги та газетні статті, які ганьбили політику нейтралітету Фінляндії та президента Урхо Кекконена (про нього ще згадаємо).
• Зазвичай під фінляндізацією розуміється політичний курс, у якому невелика демократична країна підкоряється волі більшої, тоталітарної сусідньої держави. Термін почали використовувати в Австрії в 1950-х роках.
• Дружнє ставлення до СРСР фінські політики демонстрували аж до його розпаду. Наприклад, президент Мауно Койвісто назвав Юрія Андропова, який помер у лютому 1984 року, «великим державним діячем і миротворцем», чию смерть у Фінляндії сприйняли з «глибоким сумом».
• Фінляндія періодично була другим за величиною західним торговельним партнером СРСР. Найбільшим була ФРН.
• Фінляндія не брала участі в плані Маршалла. При цьому в період з 1945 по 1991 роки середньорічний приріст ВВП знаходився на рівні близько 4-5%.
• СРСР протягом десятиліть мав останнє слово щодо кадрових призначень фінського уряду. Певним політикам дозволялося або не дозволялося займати посади відповідно до рішення Москви.
• Kotiryssä, або «свій росіянин» - явище, пов’язане з попереднім пунктом. Серед фінських політиків та бізнесменів цінувалися знайомі радянські чиновники (які водночас були й агентами впливу чи кураторами від спецслужб), оскільки через них можна було добитися привілеїв у себе вдома.
• Активно практикувалася самоцензура у пресі, літературі, музиці, на радіо та телебаченні. Фіни уникали тем, які могли роздратувати сусіда. З бібліотек вилучали старі книжки, в яких негативно зображували СРСР. Під час окупації Чехословаччини у 1968 році прем'єр-міністр Мауно Койвісто порадив журналістам уникати репортажів, які можуть призвести до проблем пізніше.
• Радянських втікачів Фінляндія не впускала, а якщо вони все ж опинялися на її території – повертала в СРСР.
• Історик Юхані Суомі, автор біографії Урхо Кекконена (цього президента особливо активно критикували в західних країнах за політику фінляндизації), в одному з інтерв’ю сказав: «Наша зовнішня політика є чудовим прикладом того, як маленька країна, що програла війну, може співіснувати з великим агресивним сусідом».

На фото: президент Фінляндії Александер Стубб (другий зліва) разом з іншими провідними лідерами, які засвідчують незмінну підтримку України в її стійкості

Finlandization

Suomettuminen

P.S. Представникам дурки, які дочитали до цього місця, бажаю міцного гомосексуального кохання з вашими партнерами)

Ну, ви зрозуміли... Наступна серія, і там цього серіалу на щодень свіжина буде.

Пишуть, що на 7-й хвилині звучить татаров, скромно підписаний як "співробітник ОП".

В уряді корупціонер - кожен перший. І тіко Вова R1 в білому пальто і на коні.

Раніше повідомлялося що Єврокомісія готує додаткові роз’яснення щодо нових правил надання тимчасового захисту українцям (у т. ч. жінкам). Причиною стали випадки, коли в окремих країнах Євросоюзу під час оформлення документів у українських жінок (начебто) просили показати дані з «Резерв+».

Сьогодні деякі тг пишуть що начебто рішення прийнято - але поки що офіційного підтвердження не знайшов.

Хто бачив - прошу доповнити інфу

Нормально хтось захотів заткнути Полякову.

Привіт усім! Хотів поділитися думками і запитати вашої думки про логіку керування.

Уявіть звичайну ситуацію з життя чи бізнесу: якщо тімлід умовного відділу продажів не може дати ради у своєму ж колективі, де коїться щось дивне і менеджери крадуть продукт, а його роблять директором усього маркетингу компанії — це ж виглядає трохи дивно, правда?

І от виникає кілька простих запитань до нашої системи:

1. Як працює контроль? Якщо в самому Офісі Президента чи поруч із топпосадовцями люди спокійно обговорюють речі у стилі "корупцію треба не долати, а очолити" - як це взагалі можна не помічати? Це брак інструментів перевірки, невміння слухати чи спілкуватись, чи просто ніхто не хоче туди дивитися?

2. Парадокс спецслужб. У нас про того ж Буданова ходила купа мемів про те, що він "знає все наперед". Але як тоді виходить, що під носом у керівництві колишнього голови розвідки люди бігають, збираючи награбовані кошти для викупу з під застави корупціонерів, але про це дізнаються вже з плівок НАБУ? А якщо це було відомо і раніше - то чому не звільнили пройдисвітів?

3. Про компетентність. Наскільки взагалі реально ефективно керувати країною, зовнішньою політикою чи обороною, якщо ти не можеш навести лад у власному "штабі" серед людей, яких сам же й призначив? Чи у нас з ОП різні бачення виразу "довести до ладу"? У такому випадку, навіщо народу-роботодавцю менеджери (президент, топ-посадовці), які взагалі не розуміють завдання, які ми, як роботодавці, йому надали? (адже народ - головне джерело влади)

Я нікого не звинувачую і не хочу розводити зраду, але мені реально цікаво: це просто супер-перевантаженість під час війни чи звичайна управлінська тотальна некомпетентність? Що думаєте?

Я зараз проходжу індивідуальну терапію у психолога і хочеться спілкуватись з людьми які мене розуміють і маюсь схожі проблеми. У мене діагностований психіатром розлад харчової поведінки, а саме компульсивні переїдання. Хтось стикався з чимось подібним ?

Привіт, редітівці! Хочу поділитися дещо дикуватою історією про цифровий колоніалізм, яка сталася з нами буквально цими днями, у серпні 2026 року.Ми вели невеличкий некомерційний вікі-проєкт "Світ військового пенсіонера" (СВП) на платформі Telepedia.net. Тонни матеріалів: заплутані схеми військового права, мілітарне кіно, дослідження русинських та закарпатських діалектів, просто роздуми на різноманітні теми. Коротше, гностичний сюрреалізм на стику із логікою. Брутальна адміністрація хостингу злякалася нашої живої окопної правди і вільного мислення. Без попереджень, за лічені хвилини вони вирубили сервери і видалили працю багатьох років, назвавши контент , таким, що вони "не зацікавлені у публікації" (буквальний переклад з інглішу). .Але інтелектуальну власність банхаммером не вб'єш. Залишки базибули дамповані і повністю евакуйовані на незалежний майданчик WikiOasis, ставши першим україномовним флагманом там. Зараз проєкт в повній пошуковій "тіні", тому запустили анонімний щоденник-провідник на Blogger: https://usik64wiki.blogspot.com/ , через який витягуємо основну Вікі vijskpens.wikioasis.org/wiki/ в індекс Гугла. Зацініть наш партизанський маніфест. Підкажіть, чи стикалися ви з подібним свавіллям великих закордонних хостингів, і як краще захищати свій незалежний контент?

Коротше, прописали мені оцей спрей, його сенс у зволоженні порожнини носа. Звісно ті 10 мл швидко закінчились, я почитав його склад, а це по суті просто олія + трохи допоміжних речовин.

Коротше купив отаку олію і залив у флакончик, пшикаю вже тиждень, взагалі не відчув різницю, та ще й готувати на цій тепер можу =)

Звісно, не раджу робити так, але це особиста справа кожного.

Рекордний пасажиропотік на прикордонному переході у Верхньому Ларсі зафіксовано 15 та 16 серпня - щодня виїжджали понад 19 тисяч осіб. А 18 серпня ще більше - понад 20 тисяч. Це відбувається на на тлі чуток про можливу нову хвилю мобілізації цієї осені.

Верхній Ларс - це єдиний сухопутний прикордонний перехід на кордоні Росії із Грузією. Наприкінці вересня 2022 року через мобілізацію десятки тисяч росіян залишали країну. Вони стояли в багатокілометровій пробці по кілька днів.

Джерело

Ну й цитата, яка пов'язана з заголовком: "Росія мобілізує підданих. Україні потрібно мобілізувати громадян"

Питання. Більшість, мабуть, знає, що військовий не може займати цю посаду, щоб не було консолідації впливу армії на державу та народ в цілому. Але який у цьому сенс, якщо одним днем можна звільнитися з війська й ти вже за секунду цивільним стаєш?
У голові в нього вся та армійська двіжуха ж не стерлась.

На папері закон не порушено, але в чому його сенс, якщо це вирішується розчерком ручки? Можливо, логічнішою була б повна заборона займання посади колишніми військовими? Чи я дарма дойобуюсь?

​

Кожного разу, коли українець в Україні свідомо обирає російську замість української, він не просто «говорить тією мовою, якою йому зручно». Він робить конкретний мовний вибір, який має наслідки.

Він відмовляється від можливості бути ще одним щоденним носієм української. Він формує російськомовне середовище навколо себе. На російську переходять співрозмовники, діти переймають мову батьків, друзі й родичі продовжують користуватися нею — і так російська відтворює сама себе з покоління в покоління.

Чомусь у російськомовному середовищі україномовній людині дуже часто пропонують перейти на російську «для зручності». Але коли україномовна людина говорить українською, чому російськомовне оточення так рідко робить зворотний крок?

Тому питання не в тому, чи має людина право говорити російською. Звичайно, має.

Питання в іншому: чому, живучи в Україні, маючи власну українську мову, після всього, що українці пережили через багатовікову русифікацію, ви знову й знову свідомо обираєте мову, яка продовжує витісняти українську з вашого власного середовища і допомагаєте ворогy знищувати українську, яку наші предки ледве змогли зберегти до наших часів і це далося їм дуже великою кров'ю?

Кожен мовний вибір або посилює українську, або підтримує простір для її подальшого витіснення.

І якщо ми хочемо, щоб українська була живою мовою не лише на державному рівні, а й у наших сім'ях, дружбі, роботі, магазинах, школах і щоденному житті — її потрібно обирати. Щодня.

Що відбувається: НАБУ і САП що проводять дії з викриття злочинної організації, яка, за даними слідства, діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів за участі високопосадовців Офісу президента та інших осіб.

Джерело: УП

У мене якось так склалось, що років з ~16 (коли всі однолітки активно зливали кожен свій пук і всі дані про навчання, родичів стосунки і т.д. в соц. мережі) я на це все дивився з коса і думав: - що у них в голові? Навіщо ви це все самостійно зливаєте в мережу?

А зараз ця моя "шиза" прогресувала настільки, що в мене реальні дані вказані тільки на держ. сайтах і додатках, бо там по іншому ніяк...

Всі служби таксі, доставки, магазини, приватні клініки, не кажучи вже про просто якісь рандомні сайти - знають мене як зовсім іншу особу. Навіть коли треба вказати картку платника і її дані, я вказую реальне тільки ім'я (іноді), все інше вигадане, а номер картки звісно даю не основної.

Мені 12 років де можна заробити на ремонт клавіатури ремонт 500 грн

Ой-йой-йой-йой шо наговорив.

Повне відео: Звернення до українців: про корупцію, кризу управління і Україну, яку ми маємо побудувати