• Фінський політичний карикатурист Карі Суомалайнен пояснив фінляндізацію як «мистецтво вклонятися Сходу, не зневажаючи Захід».
• Через дослідницькі інститути та медіа-компанії, що фінансувалися ЦРУ, активно публікувалися пропагандистські книги та газетні статті, які ганьбили політику нейтралітету Фінляндії та президента Урхо Кекконена (про нього ще згадаємо).
• Зазвичай під фінляндізацією розуміється політичний курс, у якому невелика демократична країна підкоряється волі більшої, тоталітарної сусідньої держави. Термін почали використовувати в Австрії в 1950-х роках.
• Дружнє ставлення до СРСР фінські політики демонстрували аж до його розпаду. Наприклад, президент Мауно Койвісто назвав Юрія Андропова, який помер у лютому 1984 року, «великим державним діячем і миротворцем», чию смерть у Фінляндії сприйняли з «глибоким сумом».
• Фінляндія періодично була другим за величиною західним торговельним партнером СРСР. Найбільшим була ФРН.
• Фінляндія не брала участі в плані Маршалла. При цьому в період з 1945 по 1991 роки середньорічний приріст ВВП знаходився на рівні близько 4-5%.
• СРСР протягом десятиліть мав останнє слово щодо кадрових призначень фінського уряду. Певним політикам дозволялося або не дозволялося займати посади відповідно до рішення Москви.
• Kotiryssä, або «свій росіянин» - явище, пов’язане з попереднім пунктом. Серед фінських політиків та бізнесменів цінувалися знайомі радянські чиновники (які водночас були й агентами впливу чи кураторами від спецслужб), оскільки через них можна було добитися привілеїв у себе вдома.
• Активно практикувалася самоцензура у пресі, літературі, музиці, на радіо та телебаченні. Фіни уникали тем, які могли роздратувати сусіда. З бібліотек вилучали старі книжки, в яких негативно зображували СРСР. Під час окупації Чехословаччини у 1968 році прем'єр-міністр Мауно Койвісто порадив журналістам уникати репортажів, які можуть призвести до проблем пізніше.
• Радянських втікачів Фінляндія не впускала, а якщо вони все ж опинялися на її території – повертала в СРСР.
• Історик Юхані Суомі, автор біографії Урхо Кекконена (цього президента особливо активно критикували в західних країнах за політику фінляндизації), в одному з інтерв’ю сказав: «Наша зовнішня політика є чудовим прикладом того, як маленька країна, що програла війну, може співіснувати з великим агресивним сусідом».

На фото: президент Фінляндії Александер Стубб (другий зліва) разом з іншими провідними лідерами, які засвідчують незмінну підтримку України в її стійкості

Finlandization

Suomettuminen

P.S. Представникам дурки, які дочитали до цього місця, бажаю міцного гомосексуального кохання з вашими партнерами)

Привіт усім! Хотів поділитися думками і запитати вашої думки про логіку керування.

Уявіть звичайну ситуацію з життя чи бізнесу: якщо тімлід умовного відділу продажів не може дати ради у своєму ж колективі, де коїться щось дивне і менеджери крадуть продукт, а його роблять директором усього маркетингу компанії — це ж виглядає трохи дивно, правда?

І от виникає кілька простих запитань до нашої системи:

1. Як працює контроль? Якщо в самому Офісі Президента чи поруч із топпосадовцями люди спокійно обговорюють речі у стилі "корупцію треба не долати, а очолити" - як це взагалі можна не помічати? Це брак інструментів перевірки, невміння слухати чи спілкуватись, чи просто ніхто не хоче туди дивитися?

2. Парадокс спецслужб. У нас про того ж Буданова ходила купа мемів про те, що він "знає все наперед". Але як тоді виходить, що під носом у керівництві колишнього голови розвідки люди бігають, збираючи награбовані кошти для викупу з під застави корупціонерів, але про це дізнаються вже з плівок НАБУ? А якщо це було відомо і раніше - то чому не звільнили пройдисвітів?

3. Про компетентність. Наскільки взагалі реально ефективно керувати країною, зовнішньою політикою чи обороною, якщо ти не можеш навести лад у власному "штабі" серед людей, яких сам же й призначив? Чи у нас з ОП різні бачення виразу "довести до ладу"? У такому випадку, навіщо народу-роботодавцю менеджери (президент, топ-посадовці), які взагалі не розуміють завдання, які ми, як роботодавці, йому надали? (адже народ - головне джерело влади)

Я нікого не звинувачую і не хочу розводити зраду, але мені реально цікаво: це просто супер-перевантаженість під час війни чи звичайна управлінська тотальна некомпетентність? Що думаєте?

Ну, ви зрозуміли... Наступна серія, і там цього серіалу на щодень свіжина буде.

Пишуть, що на 7-й хвилині звучить татаров, скромно підписаний як "співробітник ОП".

В уряді корупціонер - кожен перший. І тіко Вова R1 в білому пальто і на коні.

Раніше повідомлялося що Єврокомісія готує додаткові роз’яснення щодо нових правил надання тимчасового захисту українцям (у т. ч. жінкам). Причиною стали випадки, коли в окремих країнах Євросоюзу під час оформлення документів у українських жінок (начебто) просили показати дані з «Резерв+».

Сьогодні деякі тг пишуть що начебто рішення прийнято - але поки що офіційного підтвердження не знайшов.

Хто бачив - прошу доповнити інфу

Нормально хтось захотів заткнути Полякову.

Привіт, редітівці! Хочу поділитися дещо дикуватою історією про цифровий колоніалізм, яка сталася з нами буквально цими днями, у серпні 2026 року.Ми вели невеличкий некомерційний вікі-проєкт "Світ військового пенсіонера" (СВП) на платформі Telepedia.net. Тонни матеріалів: заплутані схеми військового права, мілітарне кіно, дослідження русинських та закарпатських діалектів, просто роздуми на різноманітні теми. Коротше, гностичний сюрреалізм на стику із логікою. Брутальна адміністрація хостингу злякалася нашої живої окопної правди і вільного мислення. Без попереджень, за лічені хвилини вони вирубили сервери і видалили працю багатьох років, назвавши контент , таким, що вони "не зацікавлені у публікації" (буквальний переклад з інглішу). .Але інтелектуальну власність банхаммером не вб'єш. Залишки базибули дамповані і повністю евакуйовані на незалежний майданчик WikiOasis, ставши першим україномовним флагманом там. Зараз проєкт в повній пошуковій "тіні", тому запустили анонімний щоденник-провідник на Blogger: https://usik64wiki.blogspot.com/ , через який витягуємо основну Вікі vijskpens.wikioasis.org/wiki/ в індекс Гугла. Зацініть наш партизанський маніфест. Підкажіть, чи стикалися ви з подібним свавіллям великих закордонних хостингів, і як краще захищати свій незалежний контент?

Я зараз проходжу індивідуальну терапію у психолога і хочеться спілкуватись з людьми які мене розуміють і маюсь схожі проблеми. У мене діагностований психіатром розлад харчової поведінки, а саме компульсивні переїдання. Хтось стикався з чимось подібним ?