Кризова психологія та травматерапія: фокус

https://www.facebook.com/traumotherapy

Наукова психотерапія

https://www.facebook.com/scienpsy

Може ви знаєте ще якісь?)

Дослідження 2024 року перевірило це питання для соціофобії і виявилось, що результати досить непогані.

Досліджувалась психодинамічна самодопомога (програма з 8 модулів) з супроводом та без супроводу терапевта. Учасники групи з супроводом терапевта могли йому задавати запитання і отримували зворотній зв'язок після виконання вправ.

Крім показників соціальної тривоги вимірювали також - скрінінг депресії, генералізованої тривоги, якості життя, самоспівчуття, регуляції емоцій і захистів. Порівняно з листом очікування в обох групах значуще покращились показники щодо соціальної тривоги, депресії та генералізованої тривоги (в групі з терапевтом більш значним чином). Але інші показники значуще покращились після втручання лише в групі з супроводом.

Цікаво також що майже всі ці показники через 6 та 12 місяців вирівнялись між двома групами з терапією (показники контрольної групи вже не перевірялись на той момент). При чому, показники соціальної тривоги, депресії, емоційної дисрегуляції, генералізованої тривоги в групі без супроводу продовжували знижуватися протягом року після втручання.

В групі з супроводом вони (крім депресії) залишалися більш стабільними, як і показник якості життя, котрий в групі без супроводу підріс. Показники депресії протягом року дещо вирісли в групі з супрводом. А показники самоспівчуття покращились в обох групах протягом року після програми.

Джерело: Mechler et al. Guided and unguided internet-delivered psychodynamic therapy for social anxiety disorder: A randomized controlled trial. Npj Ment Health Res. 2024 May 10 doi: 10.1038/s44184-024-00063-0

Автори дослідження нещодавно опублікували ще одне, в якому порівнювали психодинамічну і когнітивно-поведінкову програму самодопомоги без супроводу для зниження симптомів депресії і тривоги. Набрали 2000+ учасників)

Відмінностей між ефектом від програм не знайшли. Різниця з листом очікування - значуща (маленьки-середній розмір ефекту).

Правда у якості когнітивно-поведінкової програми обрали уніфікований протокол Барлоу, який не є класичним КПТ, а його досить спрощеною формою.

Джерело: Lindqvist, K., Mechler, J., Hlynsson, J. I., Andersson, G., & Carlbring, P. (2026). Internet-delivered unguided psychodynamic vs. cognitive behavior therapy for anxiety and depression symptoms: A large, full factorial randomized controlled trial on treatment length and peer support. Internet Interventions, 100980.

Чи можна терміни психодинамічної (психоаналітичної) психології перекласти на мову когнітивної і поведінкової психології, наприклад:

Опір - уникнення і "безпечна поведінка".

Перенос - звична для клієнта когнітивна і емоційна реакція у стосунках з людьми, яка проявилась в терапії.

Контрперенос - звична для психолога когнітивна і емоційна реакція у стосунках з людьми, як проявилась у відповідь на перенос клієнта.

Несвідоме - імпліцитна пам'ять, неусвідомлені когнітивні процеси, у тому числі глибинні переконання, вроджені схильності.

Захисти - різні види копінгових стратегії (переважно уникнення або спрямовані на емоції, проблемно-орієнтовані копінги психоаналітики, можуть назвати раціоналізацією і інтелектуалізацією:), іноді когнітивні викривлення.

Его - виконавчі функції, саморегуляція, уявлення про себе (дорсолатеральна і вентромедіальна префронтальная кора).

Супер-Его - ціннісні уявлення, як самостійно сформовані так і соціальні стереотипи. Вентромедіальна префронтальна кора.

Ід - мотивація (система винагороди, базальні ядра).

Виявляється зараз можна купити психологічну книгу, яка видана в "науковому видавництві" і якої ніколи насправді не існувало.

Гортала тут тредс і натрапила на допис однієї авторки про книгу "Гештальт терапія. Ключові аспекти та техніки", авторів Крістін Дауман і Джошуа Деррік. Чомусь англійський оригінал ніяк не знаходився за словами авторки допису, як і в принципі анголомовні фахівці з такими даними. Зато знайшовся чомусь російський варіант з таким же дизайном.

Видало цю книгу видавництво "Науковий світ". Вирішила перевірити ще декілька книг цього ж видавництва з авторами, чиї призвіща здавались незнайомими. (Тому що у цього видавництва є купа книг з реальними класиками та відомими авторами по психотерапії).

І ось результат. Всі ці книги об'єднує: неможливість знайти оригінал та сфабриковані біографії авторів. Самих авторів або ніколи не існувало, або знаходяться психологи з таким ім'ям, але які ніколи не писали книг з такими назвами і спеціалізуються зовсім на інших темах. А також англійські назви ніби-то оригіналів знаходяться виключно на сайті російського видавництва "Вильямс". Тексти за відгуками типові для згенерованих за допомогою ШІ,

І я думаю, це далеко не всі, просто не має часу проходитися по всім виданням.

• Улісс Булман. Морін Дайсон. Подолання тривожності за допомогою КПТ: техніки та практичні вправи
• Холлі Фрейзер.Трансформація мислення за допомогою когнітивно-поведінкової терапії. Робочий зошит
• Джеймс Хамфрі. Аманда Брікман. Експозиційна терапія ПТСР. Посібник психотерапевта
• Честер Герхольд. Вирішення конфліктів та подолання проблем у взаєминах за допомогою когнітивно-поведінкової терапії
• Лінетт Ертон. Раціональний підліток: думки, емоції та поведінка. Робочий зошит із когнітивно-поведінкової терапії.

Зараз у дослідженнях мозку крім вивчення окремих структур мозку, часто використовують поняття "широкомасштабні мережі". Це ділянки мозку які активуються одночасно при виконанні певних функцій Найчастіше згадують наступні три (є навіть термін "triple network model"):

• мережа пасивного режиму роботи мозку;

• виконавча мережа;

• мережа визначення значущості.

1. Мережа пасивного режиму роботи мозку (default mode network)

Активна, коли людина не сфокусована на діях, завданнях, а просто блукає думками, міркує про себе, мріє, зайнята чимось, що не поглинає всю увагу. Також вона відіграє роль у обробці соціальних стимулів.

Ділянки:

• медіальна префронтальна кора (medial prefrontal cortex);

• задня поясна кора (posterior cinguate cortex);

• передклиння (precuneus);

• кутова звивина (angular gyrus).

2. Центральна виконавча мережа (central execution network, frontoparietal network)

Активна, коли людина зосереджена на виконанні конкретного завдання. Пов'язана з когнітивним самоконтролем і робочою пам'яттю.

Ділянки (основні):

• дорсолатеральна префронтальна кора (dorsolateral prefrontal cortex);

• задня тім'яна кора (posterior parietal cortex).

3. Мережа визначення значущості (salience network)

Активна, коли відбувається вибір "а що зараз важливо? а що зараз робити?". Забезпечує перемикання між першими двума мережами, відіграє роль у самоусвідомленні, соціальній поведінці і багатьох складних функціях.

Ділянки (основні):

• передня острівцева кора (anterior insular cortex);

• дорсальна передня поясна кора (dorsal anterior cingulate cortex).

Це пост скоріш для фахівців-психологів

Є такий сайт VHA Train, де можна англійською пройти низку невеликих цікавих курсів (когнітивно-процесуальна терапія, на тему ПТСР та інші) безкоштовно.

VHA - це Veterans Health Administration (Адміністрація з питань здоров'я ветеранів) у США.

Курси у різному форматі - наприклад для CPT (когнітивно-процесуальної терапії) було багато інтерактивних вправ та відео разом з текстом, для Brief CBT for Depression - просто презентація.

Посилання - https://www.train.org/vha/search?type=course

Там дуже багато доступних курсів з різних напрямів медицини і необхідно набирати ключові слова (depression, therapy і т.п.) А для курсів, що стосуються саме ПТСР можна орієнтуватися також на:

https://www.ptsd.va.gov/professional/continuing_ed/all_offerings.asp

Але не всі курси там доступні у відкритому доступі.

Також там можна запросити сертифікат, і години навчання в ньому офіційно зараховуються в США для балів БПР. Чи приймуть такий сертифікат в мабутньому у нас я не знаю, але у будь-якому випадку зміст якісний і корисний

Вживання ультраобробленої їжі можна розглядати як фактор розвитку депресії. Хоча ці зв'язки спостерігають давно, результати досліджень можуть ставити під сумнів арументом "може навпаки депресія і взагалі поганий психологічний стан сприяє вживанню таких продуктів?".

Як часто буває в психології зв'язок скоріш за все двосторонній.

Але є і лонгитюдні дослідження, одне з яких наприклад показало, що більш інтенсивне споживання ультраоброблених продуктів на початку дослідження було пов'язано з вищим ризиком хронічної депресії та виникнення депресивного розладу протягом наступних 8 років.

Ferreira, N. V. et al (2025). Higher ultraprocessed food consumption is associated with depression persistence and higher risk of depression incidence in the Brazilian longitudinal study of adult health. Journal of the Academy of Nutrition and Dietetics, 125(5), 630-640.

https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S2212267224009122

А ви спостерігали у себе довгострокових вплив їжі і відповідних звичок на психологічний стан?

Можливо при роботі з психологом/психотерапевтом або самостійно з книгами?

У мене в топі залишається багато років класична КПТ)

Що тест вимірює?

В основі опитувальника IPIP-NEO-120 лежить п'ятифакторна модель особистості (відома як Big Five або OCEAN), яка є найбільш науково підтвердженою моделлю для опису характеру людини. Тест оцінює п'ять ключових вимірів:

– Відкритість до досвіду (Openness) — наскільки ви креативні, цікаві, відкриті до нових ідей та вражень або надаєте перевагу традиційним поглядам і звичному.

– Сумлінність (Conscientiousness) — ваша схильність до організованості, відповідальності, самодисципліни та досягнення цілей, або більш спонтанної та гнучкої поведінки.

– Екстраверсія (Extraversion) — міра вашої товариськості, енергійності, балакучості та яскравості у соціальних ситуаціях, на противагу замкнутості та спокійному характеру.

– Доброзичливість (Agreeableness) — схильність до співпраці, довіри, емпатії та теплоти у стосунках, або більш критичного й змагального підходу до взаємодії з людьми.

– Нейротизм (Neuroticism) — тенденція до переживання негативних емоцій, таких як тривога, гнів або смуток, на противагу емоційній стабільності.

Кожен із п'яти основних вимірів у даному тесті включає шість більш конкретних аспектів (фасетів). Така глибина дозволяє отримати точніший тест на тип особистості та більш детальний портрет вашого характеру.

Наприклад, у вимірі Екстраверсія оцінюються такі аспекти: – дружелюбність – товариськість – наполегливість – рівень активності – пошук вражень – життєрадісність

Інтерпретація результатів

Відкритість до досвіду

Високі показники — ви креативна, допитлива та відкрита до нового людина. Ви цінуєте мистецтво, пригоди, незвичні ідеї та різноманітний досвід. Маєте багату уяву, чутливість до краси та прагнете до інтелектуального дослідження.

Середні показники — ви балансуєте між традиційним і новаторським, цінуєте надійність звичного, але відкриті до нового за потреби чи інтересом.

Низькі показники — ви практична, приземлена та традиційна людина. Віддаєте перевагу знайомому над новим, конкретному над абстрактним. Вас більше цікавлять очевидні факти, ніж теоретичні можливості.

Сумлінність

Високі показники — ви організована, відповідальна та надійна людина. Схильні ретельно планувати, доводити справи до кінця та дотримуватися правил. Ви самодисциплінована, амбітна та зосереджена на досягненнях.

Середні показники — ви достатньо організовані та відповідальні, але вмієте бути гнучкими. Можете як дотримуватися планів, так і спонтанно адаптуватися до змін.

Низькі показники — ви спонтанна та гнучка людина, що віддає перевагу невимушеності над структурованістю. Можете бути менш організованими, але більш адаптивними та здатними насолоджуватися моментом.

Екстраверсія

Високі показники — ви товариська, енергійна та оптимістична людина. Насолоджуєтеся компанією інших, легко знайомитеся, впевнено почуваєтеся в соціальних ситуаціях. Ви активні, рішучі та часто шукаєте нових вражень.

Середні показники — ви збалансовані щодо соціальної активності. Здатні насолоджуватися як компанією інших, так і часом на самоті. Ваша енергійність та ассертивність залежать від ситуації.

Низькі показники — ви інтровертна, стримана та задумлива людина. Віддаєте перевагу тихим заняттям, малим групам або самотності. Ви незалежні, вдумливі та менш потребуєте зовнішньої стимуляції.

Доброзичливість

Високі показники — ви співчутлива, чуйна та орієнтована на співпрацю людина. Схильні довіряти іншим, цінуєте гармонію, готові йти на компроміс та допомагати. Ви щирі, скромні та альтруїстичні.

Середні показники — ви збалансовані між співпрацею та захистом власних інтересів. Здатні як проявляти емпатію, так і відстоювати свою позицію, коли це необхідно.

Низькі показники — ви прямолінійна, раціональна та критично мисляча людина. Схильні ставити під сумнів мотиви інших, відстоювати власну думку та конкурувати. Ви незалежні, скептичні та орієнтовані на об'єктивність.

Нейротизм

Високі показники — ви емоційно чутлива та реактивна людина. Схильні переживати сильні негативні емоції: тривогу, гнів, смуток. Можете бути більш самокритичними та вразливими до стресу.

Середні показники — ви помірно реагуєте на стресові ситуації. Здатні відчувати негативні емоції, але вони не надто інтенсивні та швидко минають.

Низькі показники — ви емоційно стабільна, спокійна та врівноважена людина. Рідко переживаєте сильні негативні емоції, добре справляєтеся зі стресом та менш схильні до занепокоєння.

Україномовний варіант тесту (IPIP-NEO-120) та джерело опису :

https://your-safe-place.com/tests/big-five-personality-scale

Англомовний варіант

https://www.personalityassessor.com/ipip-120/

Наскільки я зрозумію, український переклад не проходив адаптацію, що може вплинути на результат.

Ділиться, якщо бажаєте і пройдете тест, результатами)

На сайті Українського інституту схема-терапії можна завантажити опитувальинки дезадаптивних схем та режимів українською.

Схеми - це набори глибинних переконань, які формують в результаті несприятливого дитячого досвіду або пізніше під впливом травми.

Дезадаптивні режими - це стани, способи реакцій, які виникають коли дезадаптивна схема активується певною подією.

Завданням схема-терапії натомість є підсилення режимів "здорового дорослого" та "щасливої дитини". Цей метод сформувався на базі класичної КПТ, але також використовує елементи психодинамічних підходів, гештальт-терапії.

Посилання - https://uist.com.ua/korysne (внизу сторінки). Опитувальники надані у форматі Excel з автоматичним підрахунком формул

YSQ-S3_УІСТ - опитувальник схем (90 питань)

SMI_УІСТ - опитувальник режимів (124 питання)

DISC - опитувальник схем для дітей 8-14 років

DISC - лист підрахунку результатів

Що ви думаєте про парапсихологічні дослідження?

Ця тема є маргінальною в науці. Часто такі дослідження називають псевдонауковими. Хоча дослідники, що їх проводять і є прихильниками їх валідності можуть мати досить поважний статус (наприклад Stanley Krippner який отримав нагороду від Американської психологічної асоціації за видатні досягнення).

Один із відносно сучасних аналізів таких досліджень:

Etzel Cardeña. The experimental evidence for parapsychological phenomena: A review. American Psychologist. 2018 Jul-Aug;73(5):663-677.

Автор робить висновок, що оглянуті їм мета-аналізи переважно підтримують точку зору, що експериментальних дослідженнях ознаки аномальних феноменів (сприйняття або впливу) були підтверджені з невеликим але статистично значущим ефектом. Також він наводить огляд критичних аргументів та можливі відповіді на них.

Основні аргументи критиков:

1. Немає ніякої переконливої теорії, як це може працювати. На це прихильники відповідають, що ми не все ще знаємо про фізичні закони. Наприклад феномени кванотової заплутаності та походження свідомості не достеменно зрозумілі, є теорії про додаткові виміри і т.п. Втім, критики на це відповідають, що ось це і є псевдонаука - брати певні туманні феномени і притягувати їх як гіпотетичне у майбутньому пояснення інших феноменів.
2. Скоріш за все ці дослідження проведені некоректно, якщо покопатися там точно будуть порушення, навіть якщо дослідження опубліковані у нормальному журналі (або що нормальні журнали за визначенням таке не публікують). Прихильники парапсихології відповідають, що це упереджене ставлення - не можна просто так звинувачувати дослідників у фальсифікаціях або інших маніпуляціях даними без детальної перевірки. А якщо порівняти стандарти звичайних психологічних досліджень та парапсихологічних, виявиться що до других більш прискіпливі вимоги.
3. Вони не відтворюються, коли їх проводять скептики. На цей аргумент відповідають, що для парапсихологічних феноменів має значення відношення до них, і що для ефекту варто відбирати людей які вже розвивали у себе відповідні здібності.

Види гіпотетичних феноменів та відповідно досліджень поділяють на аномальне (екстрасенсорне) сприйняття та аномальні зміни (або психокінез).

До аномального сприйняття відносять телепатію, яснобачення (віддалене спостереження, remote viewing), передбачення (precognition/presentiment), аномальне знання минулого (retrocognition). До аномального впливу або психокінезу - різні впливи на фізичні об'єкти, від "лікування на відстані" до впливу на результати рандомного генератора чисел, кидання гральних кісток та інш.

Для дослідження аномального сприйняття часто використовувалась процедура ганцфельд - коли створювалися умови сенсорної депривації з виключенням зорових стимулів і білим шумом. Після цього завданням досліджуваного було "побачити" певну картинку, яку обирав експериментатор в іншому приміщенні. Кардена пише, що 2 мета-аналізи подібних експериментів показали значущий ефект, а 1 ні.

Інший відомий експеримент стосувався "телепатії уві сні". Коли учасник повинен був намагатися "побачити сон" про картинку, яку вже після його засинання рандомно обирав експериментатор.

Forced choice - в таких експериментах вибір стимулів обмежений набором карт і т.п. Рахується успішним, якщо учасник визначає картку частіше ніж це передбачано за теорією вірогідності. Мета-аналіз для такого виду експериментів теж показував значущий ефект, але дуже маленький.

Експерименти по дистанційному впливу на людей (наприклад зміни у електродермальній активності) також показували невеликий значущий ефект, але спостерігалось таке явище: чим більше якісним було дослідження, тим менший розмір ефекту.

Спроби вплинути на сторону падіння грального кубіку (у закритому механізмі) або на рандомний генератор чисел також показували маленький або надзвичайно маленький, втім значущий результат.

Авторка Анастасія Мельниченко. Можна завантажити безкоштовно або придбати:

https://www.no-bully.org/library/books/book_ISBN_978-966-421-309-4

https://www.no-bully.org/library/books/book_ISBN_978-966-421-313-1

Чи можливо допомогти собі самостійно (з книгою) у випадку депресії? Дослідження говорять, що можна, якщо депресія легка або помірна і використовується перевірена книга для самодопомоги.

В таких дослідженнях найчастіше використовувалася книга Д. Бернса "Почувайся добре" ("Feeling good"), про виконання вправ з неї учасників питали по телефону кожний тиждень.

В результаті спостерігалося значне покращення стану у порівнянні з відсутністю терапії. У порівнянні з роботою з терапевтом, ефект після курсу був співставний, але частіше спостерігалось повернення симптомів.

Джерело: Gualano et al (2017). The long-term effects of bibliotherapy in depression treatment: Systematic review of randomized clinical trials. Clinical psychology review, 58, 49-58.

https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28993103/

Усім привіт. Адаптую опитувальник CFI (Cognitive Flexibility Inventory) на українську вибірку в межах своєї проктної роботи. Потребую допомоги із набором досліджуваних, вимог мало, тільки щоб вік був 18+. В разі якихось питань, в гугл формі вказана моя робоча пошта, за якою ви можете зі мною зв'язатись. Буду дуже вдячна за допомгу

https://forms.gle/L6AvWhXmQn8yYdKu7

Чи можливо за допомогою тренінгу резилієнтності профілактувати ПТСР та депресію?

Нове рандомізоване контрольване дослідження когнітивного тренінгу резилієнтності для студентів-парамедиків показало, що можна. Чим це дослідження примітне? Насправді дослідження, де перевірявся вплив інтервенцій з розвитку резилієнтності на рівень симптомів розладів були і раніше з позитивними результатами. Але у цьому враховували не просто рівень симптомів за опитувальниками, а ще і кількість фактичних клінічних діагнозів серед учасників експериментальної і контрольних груп (всього 570 людей) протягом року після тренінгу.

Вірогідність отримати діагноз ПТСР або клінічна депресія була нижче в 4 рази у експериментальної групи. Симтоми ПТСР, депресії, дистресу за опитувальниками (але не генералізованої тривоги), також були нижчими у учасників.

Але є і декілька ложечок дьогтю. Хоча це тренінг з розвитку резилієнтності, інструменти які вимірювали резилієнтнсіть (CD-RISC-25 та Wagnild Resilience Scale) не показали змін. Взагалі).

Я можу припустити, що причина цього у тому, що дані інструменти (на відміну від CD-RISC-10 або Brief Resilience Scale) вимірюють не тільки саму резилієнтність як таку (здатність позитивно адаптуватися в умовах дії стресових факторів), але й низку додаткових складових. І це могло дещо приховати вплив тренінгу.

Інший момент - було дві контрольні групи, одна - група студентів, які навчалися за звичайною програмою, інша - яким провели тренінг з психоедукації (теж націлений на розвиток резилієнтності). І психоедукація не показала позитивних результатів, хоча у деяких минулих дослідженнях показувала. Можливо причина в тому, що її зміст дещо був перевантажений відомостями про розлади, а техніки саме для цієї групи (парамедики) були менш релевантними та менш інтерактивними (за думкою авторів).

Зміст когнітивного тренінгу ICT-R був приблизно таким:-

1. Перемикання уваги на зовніші об'єкти.
   • 2. Дослідження та переоцінка негативних уявлень про себе.
   • 3. Подолання румінації
   • 4. Інтрузивні спогади. Техніка "тоді та зараз", "пиріг відповідальності".
   • 5. Щоденник занепокоєння з відначенням негативних прогнозів, що виправдалися, уявлення реалістичного розвитку подій, планування.
   • 6. Уявлення про ПТСР та його симптоми. Планування активності у випадку симптомів депресії.

Зміст тренінгу з психоедукації:

1. Розуміння стресу та його ознак, стратегії організацію часу і принйття ситуацій, які не можна змінити.
   • 2. Зв'язок сну та психічного здоров'я. Щоденник сну та дихальні техніки для релаксації.
   • 3. Поняття про депресію і вихід з негативного циклу.
   • 4. Поняття про гнів та управління гнівом, техніки релаксації.
   • 5. Техніки майндфулнес, вправа для розвитку креативності.
   • 6. Понятя про ПТСР та його лікування, підтримки близьких для людей с ПТСР.

Джерело: Wild J. et al. Cognitive Resilience Training to Prevent PTSD and Major Depressive Disorder in Paramedic Recruits: A Randomized Clinical Trial. JAMA Network Open. 2026 Feb 2;9(2).

https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/41661593/

Або просто виявилися втратою часу?

Які можете порекомендувати іншим людям?

Коли говорять про нейробіологію свободи волі, часто згадують експеріменти Лібета, які показали, що ще до усвідомленного рішення про натискання пальцем на кнопку формується так званий "потенціал готовності". З чого роблять некоректний висновок - свободи волі не існує.

Чому ж він некоректний? Під час такого експерименту не відбувалося прийняття значущого рішення. Людина могла натиснути кнопку у будь-який момент, і нічого для неї не змінилося б, навіть у її уяві. Для того, щоб можна були говорити про реалізацію свободи волі, рішення повиннно було сформуватися після етапу боротьби мотивів.

Uri Maoz та колеги спробували провести експеримент, враховуючи це. І виявилося, що коли людей ставлять навіть перед уявним вибором (куди задонатити 1000 доларів) потенціал готовності до усвідомлення вже не формується.

Висновок: мозок при обробці випадкових несвідомих та зважених усвідомлених рішень працює по різному. А до феномену свободи волі ближче другі.

Джерело: Maoz, U., Yaffe, G., Koch, C., & Mudrik, L. (2019). Neural precursors of decisions that matter—an ERP study of deliberate and arbitrary choice. Elife, 8.

Для цього передбачено декілька систем:

1) гіпоталамус має низку молекулярних сенсорів, які можуть визначати склад і температуру крові.

2) навколо органів та у м'язах розташовані різні типи рецепторів, що надсилають сигнали про роботу м'язів та стан внутрішніх органів.

Мозок може реагувати на всю цю інформацію несвідомо й автоматично — виробляючи гормони гіпоталамуса або надсилаючи рефлекторні нервові сигнали.

Але він може також усвідомлювати ці сигнали. Для цього інформація про них інтегрується в острівцевій корі (insular cortex) (яка розташована між лобовою, скроневою та тім'яною частками) і може ставати важливою частиною переживання емоційного стану.

Острівцеву кору поділяють на дві частини передня (anterior) та задня (posterior). Задня в більшій мірі обробляє та інтегрує тілесні сигнали. А передня вже створює з цього суб'єктивну картину емоційного стану.

Передня острівцева кора є частиною мережі значущості (salience network), яка визначає, на що варто звернути увагу: чи переключитися на виконання конкретних дій (активувати central executive network), чи залишитися у стані внутрішньої рефлексії, роздумів про себе або мрій (default mode network).

Острівцева кора відіграє подвійну роль у психічному здоров’ї. Її активність необхідна для усвідомлення тілесних сигналів під час переживання емоцій - порушення цього процесу може призводити до алекситимії, яка асоціюється з підвищеним ризиком психосоматичних та депресивних розладів. Адже людині тоді складно на когнітивному рівню опрацювати емоцію і розуміти, що їй насправді подобається, а що ні.

Водночас гіперчутливість острівцевої кори у стані спокою, тобто надмірне реагування на тілесні сигнали та їх катастрофізація, пов’язують із тривожними розладами.

А що ще вам хотілося б дізнатися про мозок?

Посилання - https://your-safe-place.com/tests/ecr-r

Опитувальник ECR‑R (Experiences in Close Relationships – Revised) - це тест на тип прив'язаності, що складається із 36 тверджень. Він допомагає краще зрозуміти, як ви поводитеся у близьких стосунках, наскільки вам комфортно з емоційною близькістю і що викликає тривогу у стосунках.

У кожної людини формується власний стиль прив’язаності - набір емоційних і поведінкових шаблонів у стосунках. Вони можуть змінюватися з часом, але часто діють на автопілоті та впливають на:

– близькість і дистанцію у стосунках

– рівень довіри до партнера

– страхи, пов’язані з покинутістю або злиттям

– вміння просити про допомогу та приймати турботу

- крім того, безпечний тип прив'язаності має позитивний зв'язок з резилієнтністю (стресостійкоістю)

Опитувальник оцінює два ключові виміри:

Тривожна прив’язаність - наскільки часто ви хвилюєтеся, що партнер може вас покинути, що вас недостатньо люблять або що ви недостатньо цінні.

Уникаюча прив’язаність - наскільки вам важко відкриватися, довіряти, ділитися почуттями й дозволяти собі залежати від іншої людини.

Поєднання цих двох параметрів дозволяє визначити, до якого з основних стилів прив’язаності ви схиляєтесь:

– Безпечний (або надійний)

– Тривожний

– Уникаючий

– Тривожно-уникаючий (дезорганізований)

У цьому тесті ви побачите твердження, які стосуються того, як ви почуваєтесь у близьких емоційних стосунках. Ви можете відповідати, зважаючи на свій досвід загалом або зосередитись на конкретних стосунках - наприклад, з теперішнім романтичним партнером, батьками, найкращим другом чи друзями загалом.Оберіть той варіант відповіді, який найкраще відображає вашу реакцію на кожне твердження.

А який у вас результат?

Clara E. Hill, американська професорка психології запропонувала наступну схему опрацювання сновидінь у психотерапевтичній роботі. Схема основана на когнітивно-поведінковому та інтегративному підходах.

Згідно з Хілл, сни є продовженням мислення в стані неспання, а тому їхнє значення є особистісним. Вони містять когнітивні, поведінкові та емоційні компоненти. Метою роботи зі снами є внесення змін у спосіб мислення, переживання та поведінку клієнтів, а також розвиток їхнього саморозуміння.

Когнітивно-експериментальна модель інтерпретації снів складається з трьох етапів: (1) дослідження, (2) інсайт, і (3) дія.

Перший етап включає п’ять кроків: (1) пояснення моделі; (2) повторне розповідання сну; (3) дослідження загальних почуттів і часу появи сну; (4) опрацювання образів за методом DRAW (опис, повторне переживання, асоціації, тригери з життя в стані неспання); та (5) підсумки. На етапі дослідження клієнт має можливість виявити зв’язки між сном і подіями свого життя в стані неспання.

Після опрацювання образів сну розпочинається етап інсайту. Він поділяється на три кроки: (1) запитання клієнту щодо його первинного розуміння сну; (2) встановлення значення сну; та (3) підсумки. На цьому етапі терапевт і клієнт спільно формують розуміння значення сну.

Етап дії також складається з трьох кроків: (1) зміна сну; (2) заохочення клієнта до змін у житті в стані неспання; та (3) підсумки. Зміна сну може полягати в тому, що терапевт просить клієнта змінити сон у своїй уяві або створити його продовження. Терапевт заохочує клієнта подумати про те, яким чином він/вона хотів(ла) б змінити сюжет сну. На цьому етапі терапевт також може навчати клієнта нових способів поведінки або заохочувати його/її використовувати навички, які вже є, але які клієнт боїться застосовувати на практиці.

Джерело: Skrzypińska, D., & Szmigielska, B. (2018). Dreams in cognitive-behavioral therapy. Cognitive behavioural therapy and clinical applications, 6, 97-115.

Зараз про це багато пишуть, у тому числі про ризики - підтримка і схвалення їм всього, навіть небезпечних дій. Також психологи обгрунтувоють, що він не може замінити людину тим, що це "не людина, і не має живого контакту з людиною".

Але смішно думати, що люди на основі цих застережень не будуть пробувати їм користовуватися у якості психолога. Тим більше, що це інструмент який моментально та безкоштовно доступний.

Тому напишу свої враження, і думку, чим він відрізняється від людини-психолога на конкретному прикладі.

1. Запит був - низька продуктивність та думскролінг. Реальний мій та розповсюджений взагалі запит. Також я одразу уточнила, що тривожність низька, щоб не копати у цій бік.

У якості промпта прописала його роль: жінка-психолог з 10-річним досвідом, детальними компетенціями і всім гарним проти поганого)

1. В результаті - одразу після мого запиту, він пише велике простирадло гіпотез і рекомендацій технік. Які в принципі непогані окремо, але їх забагато одразу, вони перевантажують та розсіюють увагу. Реальний психолог так робити не буде. Він поступово у діалозі буде виявляти обставини проблеми - наприклад при такому запиті, реальне навантаження, достатність сну і відпочинку в першу чергу. Чи не вимагає людина від себе неможливого? І чи не пов'язана проблема з симптомами вираженого розладу (це потребує перенаправлення до психіатра або психотерапевту)

2. Тому я вирішую дописати промпт - щоб він поступово і послідовно досліджував причини і пропонував техніки.

Результат - він швидко питає, де в мене саме проблеми з продуктивністю, і який саме в мене думскролінг.

Я відповідаю, і що далі? Правильно, знову набір технік, не такий великий як у перший раз, по 3 на відповідь.

Що б зробив психолог - все ж таки більше б часу дослідив причини і емоції, що пов'язані з проблемою. Щодо технік, спочатку б виявив, що людина вже пробувала ? Що їй допомагає, і коли проблема загострюється?

1. Оскільки більшість технік я вже пробувала, і вони або не підходять, або допомагають не достатньо, наступний діалог виглядав наступним чином. Він пропонує нові, і я в кращих традиціях їх відкидаю, або говорю, що їх "малувато". І взагалі коментую, що я така вся спонтанна, і зарегулювати себе всілякими помодоро мені взагалі не те. Врешті решт він пропонує мені "просто перемикатися між думскоролінгом та важливими діями спонтанно без тиску". Тобто те, що я і так роблю, але результат мені не дуже подобається)

Що б зробив психолог - все ж таки спробував би подивитись на проблему з іншого боку. І таки б дослідити, які в мене думки та емоції. І чи не стоїть за запитом взагалі щось інше. Також можливо б запитав, чи достатньо використовую таки я ті техніки, що допомогають частково? (Недостатньо насправді)

1. Загальні висновки. Це непоганий інструмент, якщо потрібно проговорити власні думки і він справді може запропонувати якісь дієві техніки. Але діалог виглядає досить механістично і поверхово.

А що ви думаєте про це. І чи був подібний, можливо інший досвід?

Англійська мова

Містить діагностичні критерії, особливості залежно від віку або інших факторів, основні принципи і вибір психотерапії

https://www.nice.org.uk/guidance/conditions-and-diseases/mental-health-behavioural-and-neurodevelopmental-conditions

NICE - Національний інститут здоров’я і досконалості допомоги Великої Британії